Малина кущиста (ожина)

Ожина - багаторічний напівчагарник з роду Рубус, який широко поширений в Північній Америці та Євразії, де її вирощують не тільки в садах, але і в промислових масштабах. В Україні ця ягода тільки недавно почала отримувати популярність. Цвіте цей напівчагарник в травні-червні великими красивими кистевидними суцвіттями. Рослина є гарним медоносом, а запашний мед вважається дуже корисним.
Плоди - соковиті і ароматні, що складаються з невеликих кістянок, і зовні нагадують ягоди малини. Колір ягід може коливатися від яскраво-червоного до чорного з синюватим відливом. Смак дуже приємний, солодкий або кисло-солодкий. Кущі ожини не вимогливі до догляду, дають дуже смачні і корисні ягоди, а листя, пагони і коріння широко використовуються в народній медицині. Також ожину можна вирощувати і в декоративних цілях - в період цвітіння ожина покривається красивими білими великими квітами, а довгі пагони можна використовувати в якості живої огорожі.

Саджанці ожини - місце розташування, посадка і правильний догляд

Являє собою невибагливий напівчагарник прямостоячий, повзучої або перехідної форми. Плодоносить регулярно, на другий рік після посадки. Росте на самих різних ґрунтах, крім карбонатного і засоленого ґрунту. Любить добре удобрені і дренованих суглинки. Не переносить перезволоження. Віддає перевагу сонячним, а також захищеним від сильних і холодних вітрів місцям.
Посадку ожини найкраще проводити навесні. Розмір посадкової ями: 40х40х40 см. Перед посадкою вносять 5-6 кг (піввідра) гною, 40-50 г калійних добрив і 100-150 г суперфосфату. Добрива та гній ретельно перемішують з верхнім шаром ґрунту. Коріння засипаються ґрунтом без добрив, щоб уникнути опіків. Пряморослу ожину розміщують на відстані 0,8-1 м один від одного, рекомендується відстань між рядами - 1,8-2 м.
У міру зростання втечі необхідно підв'язувати. Шпалера для підв'язки рослин повинна бути не менше 2 м у висоту. Для більш простого збору врожаю, рекомендується роздільне розміщення стебел - плодоносні пагони спрямовані в одну сторону, а молоді - в іншу. Використовують також віялове формування, канатне і хвильове. Також проводять омолоджуючу обрізку - старі пагони не плодоносять, вирізають біля самої землі.
Незимостійкі сорти ожини потребують укриття на зиму - пагони знімають зі шпалери і зверху засипають листям або торфом. Навесні кущі розкривають і до набрякання бруньок проводять формувальну обрізку - вкорочують пагони, що сильно розрослись в поточному році на третину або до половини втечі, а також прищипують пагони, що ростуть в небажану сторону.

Лікувальні властивості ожини

У плодах ожини міститься величезна кількість корисних речовин. Серед яких глюкоза, сахароза, фруктоза, яблучна, винна, лимонна та саліціллова кислоти, вітаміни групи В, E, Р, С, К, РР, провітамін А, солі міді, калію та марганцю, ароматичні, пектинові і дубильні речовини, а також клітковина. З молодих пагонів і листя ожини заварюють чай, який володіє протизапальними і загально зміцнюючими властивостями, а також допомагає при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Особливо корисна ожина при пневмонії та ГРЗ, оскільки здатна швидко і ефективно знижувати температуру. Відвари і примочки володіють ранозагоювальними властивостями, а також використовуються для лікування тромбофлебітів і варикозного розширення вен.

Ожина садова вживається у свіжому вигляді і для приготування різних десертів, салатів. З неї роблять компоти, варення, настоянки, желе, сиропи. Вона відмінно зберігається в замороженому вигляді. Проте варто пам'ятати, що при підвищеній кислотності та інших хворобах шлунково-кишкового тракту необхідно обмежувати споживання цієї ягоди. Також вона може викликати алергію. В іншому ж, це прекрасне садова рослина, яка не тільки буде давати смачні і корисні ягоди, а й прикрасить вашу садову ділянку в період цвітіння.