Ялина Енгельмана

У дикій природі ялина Енгельмана (латинська назва – Picea engelmannii) зростає в гірських районах Північної Америки. Там, на висоті до 3,5 тис. метрів, вона утворює ялинові ліси або росте разом з іншими рослинами. У Європу ялина Енгельмана потрапила в середині 19 століття, і з тих пір її вирощують як декоративну рослину.

На території України це дерево зустрічається не часто. Але популярність ялини Енгельмана зростає, і сприяють цьому такі її властивості як морозовитривалість, декоративність, сортове різноманіття. Саджанці ялини вирощують в розсадниках, їх можна купити в Україні – в розплідниках Києва або Львова. Ціна саджанців залежить від віку і сорту рослини, її можна уточнити, зв'язавшись з менеджером по телефону або онлайн.

Особливості ялини Енгельмана

Висота дорослої ялини Енгельмана доходить до 50 м, діаметр стовбура – до 1 м. Крона у дерева пишна, конусоподібна. У ялини Енгельмана, як і в усього сімейства соснових, кора червоно-коричнева, тонка, з лусочками. Молоді пагони жовтувато-коричневі. Хвоя має чотиригранну форму, довжина якої доходить до 2,5 см.

Шишки яйцеподібно-циліндричні, довжиною до 7 см, до дозрівання бордові і світло-коричневі після. Час їх дозрівання – серпень-вересень. З дерева опадають навесні.

Ялина Енгельмана витримує морози до 45 градусів. Середня тривалість життя дерева 400 років, іноді навіть 600 років.

Рекомендації по вибору ялини

Ялину Енгельмана, як декоративну рослину, вирощують в парках, садах, скверах. Високе хвойне дерево з компактною кроною гарно виглядає як при одиночній посадці, так і в групі уздовж алей.

Сортове різноманіття ялини Енгельмана дозволяє прикрасити сад вічнозеленим хвойним деревом на свій смак, вирішити дизайнерські завдання при оформленні ландшафту паркової зони. Саджанці популярних сортів ялини вирощують в розсадниках України, їх можна купити онлайн. Визначитися з вибором допоможе докладний опис і фото різних видів ялини, які є на нашому сайті.

Ялина Глаука. Виведена Glauca менш як 100 років тому, та користується високою популярністю. Сорт невибагливий в догляді, витримує несприятливі умови мегаполісів, при правильному догляді росте довго. З усіх хвойних у цього виду найколючіша хвоя.

Свою назву ця ялина отримала через блакитні голки хвої. Серед різновидів ялини Глаука є рослини з покровом сріблястого, білого, сріблясто-зеленого, яскраво-блакитного, синьо-зеленого кольору. В цій рослині приваблює й те, що протягом року її колір не змінюється.

Доросла ялина сягає до 30 м у висоту, зростає вона повільно, в перші роки додаючи по 30 см у висоту і 15 см в діаметрі стовбура. У ялини Глаука є два карликові різновиди:

• Ялина Коніка. Рослина, яка добре себе почуває у тіні, прямого сонячного світла вона не любить. Висота дорослої ялини доходить до 5 м, росте вона повільно, додаючи в висоту по 4 см на рік. Формою нагадує ялину Енгельмана. Через мініатюрний розмір інколи її намагаються ростити в домашніх умовах, але цьому дереву необхідні зимові мінусові температури. В теплих та комфортних домашніх умовах ялина Коніка загине.
• Ялина Глобоза. Це дерево має кулясту форму – ширина дорослої ялини більша за її висоту, садівники її обрізають, щоб надати форму кулі. Зростає вкрай повільно – висота 20-річного саджанця становить близько 1 м.

Ялина Енгельмана Снейк. Сорт відрізняється зростаючими в хаотичному порядку гілками, темною синьо-зеленою хвоєю, глибоким проростанням кореневища в землю, через що рослину вважають незвичайно стійкою до ураганів.

Сорт Blue Magoo Picea engelmannii має симетрично розташовані гілки і сіро-блакитну хвою. За 10 років розвитку рослина витягується до 1,8 м, а її ширина доходить до 1,2 м. Особливо яскраво виглядає ця блакитна ялина навесні, коли молоді пагони яскравого синього кольору звисають, ніби у плакучої верби.

Як доглядати за ялиною Енгельмана

Ялина Енгельмана невибаглива – росте і на досить вологому вапняному ґрунті, і в умовах сухого гірського схилу. Хоча дерево вважають невибагливим до освітлення, все ж не варто його висаджувати в місці, де тінь тримається протягом всього або більшу частину дня.

• Посадка саджанця. Місце для ялини вибирають на відстані 3-3,5 м від інших дерев. Для посадки роблять ямку глибиною, достатньою для розміщення кореневої системи. На дно для відводу надлишкової вологи поміщають дренажну систему, насипають спеціальну суміш, призначену для хвойних рослин. У поглиблення поміщають кореневище саджанця так, щоб коренева шийка була на рівні землі, і засипають складом, отриманим змішуванням піску, торфу зі звичайною землею в співвідношенні 1:1:2. Посаджене дерево рясно поливають, використовуючи до 5 відер води.
• Догляд. Щоб саджанець після посадки прижився, його підгодовують складом з азотом, фосфором, калієм, а крону регулярно кроплять водою. В цілому догляд за ялиною Енгельмана простий – за потребою розпушування землі під деревом і полив. У теплий період року поливати потрібно раз на тиждень, в посушливе літо і при вирощуванні ялини в місцевості з сухим кліматом – частіше. За сезон рекомендують 2 рази підгодовувати деревце мінеральними добривами. При ураженні дерева шкідниками потрібно проводити адекватні захворюванню методи обробки.
• Зимівля. Від зимових морозів вкривають тільки молоді рослини з висотою стовбура до півтора метра. Від вітру їх захищають щитами, від морозу обгортають додатковим захистом. Кореневу систему рятують від холоду, присипаючи ґрунт під деревом листям, тирсою та землею.