21 квітня 2012
Як доглядати за півоніями.

Розкішні кущі півоній прикрашають ділянки багатьох садівників. На сьогодні виведено безліч сортів півонії. Вони відрізняються термінами цвітіння, формою і забарвленням квіток, розміром куща. Деякі сорти мають приємний аромат. Рослина дуже декоративно виглядає і без квіток: навесні і влітку півонія радує око своїми різьбленими зеленими листками, а восени кущ змінює свій колір - листя стає червоними або темно-фіолетовими.

У півонії велике кореневище з розвиненими коріннями, з якого навесні швидко проростають потужні пагони. Приблизно через місяць після появи молодих паростків кущ покривається численними круглими бутонами, які поступово розкриваються. В саду краще всього виглядають півонії у вигляді одиночного куща або невеликої групи на зеленому газоні. Півонію можна висаджувати також як рослину заднього плану на клумбах. Сусідити з півоніями можуть самі різні рослини, як трав'янисті види, так і чагарники, але вони обов'язково повинні бути вище або нижче півоній. Створюючи композиції з півоніями потрібно пам'ятати, що кущі сильно розростаються в ширину. Якщо ви вирішили посадити разом кілька різних сортів півоній, постарайтеся підібрати їх так, щоб цвіли вони в різний час, змінюючи один одного.

                                                Мiсце для посадки пiвонii

2 На одному місці кущ півонії може жити десятиліттями. Але саме тому, так важливо правильно вибрати і облаштувати для нього місце, щоб згодом зайвий раз не турбувати квітку. Півонії світлолюбні рослини. Вони спокійно переносять легку півтінь, але сильне затінення призводить до того, що півонії майже не цвітуть. До речі про грунти. Півонії можуть рости практично на всіх видах садових грунтів, але краще всього для них підходить суглинний. На ділянки з важкої, глинистої землею необхідно внести торф, пісок, перегній. У піщаний грунт додають торф, глину, перегній. Погано ростуть півонії тільки на торф'янистих грунтах, тому перед посадкою в неї вносять пісок, деревну золу і органічні добрива. Якщо на ділянці високо стоять грунтові води, обов'язково потрібно зробити дренаж. На дно посадкової ями насипають гравій, биту цеглу або крупнозернистий пісок шаром 20 см. Оптимальна кислотність ґрунту для вирощування півоній - 6-6,5 рН. Півонії не переносять сирих, заболочених місць. Застій води призводить до загнивання кореневищ і рослини гинуть.

                                                         Посадка пiвонii

  • 1 Півонії віддають перевагу місцям, захищеним від вітру. Справа в тому, що при сильному вітрі, кущі і головне квіти обламуються і рослина втрачає свою декоративність. Тому, краще всього їх садити біля стіни будинку або забору, але не занадто близько (не ближче 80 см).
  • Для посадки копають великі ями до 70 см в глибину і ширину. Яму заповнюють живильною сумішшю: земля, перепрілий навоз, компост і торф, додають мінеральні добрива. Дуже важлива глибина посадки півонії. Занадто глибока посадка може призвести до того, що рослини не будуть цвісти. При дрібної посадці бруньки можуть вимерзнуть морозною малосніжною зимою. Тому ідеально, якщо над верхньою брунькою кореневища буде шар грунту 4-5 см.
  • Коренева система старих рослин велика і здатна видобувати вологу з ґрунту в потрібній кількості, тому зросли рослини зазвичай в поливі не потребують. Якщо ж літо видалося дуже посушливим, то піони іноді поливають, витрачаючи по 2-3 відра на кожен дорослий кущ. А ось недавно висаджені півонії поливати обов'язково перший місяць після посадки 1-2 рази на тиждень. Молоді рослини з сформованою кореневою системою, так само зажадають поливів в посушливий період. Майте на увазі, що якщо під час цвітіння або після нього не було дощів або достатнього поливу, півонія закладе слабкі квіткові бруньки - повноцінного цвітіння на наступний рік не буде. Не допускайте пересихання грунту, якщо ви буваєте в саду рідко, наїздами хоча б замульчуйте квітники.
  • Півонія рослина морозостійка, її кореневище здатне витримати до - 30 С. Під шаром снігу вона відмінно перезимує без всякого покриття. Деякі садівники восени зрізують стебла півоній на рівні ґрунту з естетичних міркувань, інші рекомендують залишати на зиму, щоб утримувати сніг над кущем.
  •                                                      Розмноження пiвонiї

Основний і самий надійний спосіб розмноження садових півоній - поділ куща. Кращий час для цього - початок осені. Це час, коли вже повністю сформувалися бруньки зростання, але ще не почалося масове утворення всмоктуючих коренів. Навесні теж можна ділити й пересаджувати півонії, але після цього вони, як правило, хворіють і не цвітуть.

Щоб правильно розділити кущ, стебла обрізають, кущ викопують, землю струшують і відмивають струменем води, щоб бачити бруньки. Кущ ділять на кілька частин, щоб на кожній частині було 3-5 бруньок і хоча б трохи коренів. Якщо на кореневище виявлена гниль, то її вичищають ножем і кореневище присипають товченим деревним вугіллям. Цвісти такі півонії будуть через 1-2 роки. Термін життя гібридних півоній часто не перевищує 8-10 років. Їх слід ділити частіше, омолоджуючи таким способом рослину.

Отримати більш великі квіти півонії досить просто. Півонія зазвичай утворює бутони по 3-5 штук на квітконіжці. Якщо залишити тільки один, найбільший, то розпустяться великі квіти.

                                                  Хвороби i шкидники пiвонii

5 Основною проблемою півоній є ураження сірою гниллю. Зазвичай це трапляється навесні, коли холодно і дощитиме. Пагони уражаються в місці виходу стебла із землі, збоку на стеблі з'являється загнив темної ділянки. Незабаром стебло переламується у землі і падає. Щоб врятувати захворілу рослину, хворі частини зрізують і спалюють за межами дільниці. Для профілактичної боротьби з сірою гниллю необхідно: дотримуватися агротехніку, і ранньою весною профілактично використовувати мідьовмісні препарати (50 г мідного купоросу на 10 л води) і фунгіциди "Фундазол", "Фітоспорін". Обприскують не тільки саму півонію, а й грунт навколо нього. Борошниста роса - ще одне поширене грибкове захворювання. На поверхні листової пластинки з'являється білий борошнистий наліт. Допомагає обприскування мідно-мильним розчином (200 г зеленого або господарського мила і 20 г мідного купоросу на 10 л води).

Дивитися всі новини