Дивовижний шавлій - мій улюблений багаторічник в саду
Нові саджанці на ділянці - це завжди свято! Навіть якщо це звична слива або яблуня, смородина або агрус, лілія або троянда. Кожна рослина неповторна і тонким вигином гілок, і цілісним обрисом силуету, і м'якістю кольору. Щоразу, саджаючи щось нове, моя ділянка природно перетворюється. Але найцікавіше, що цей процес нескінченний, адже з місяця в місяць, з року в рік рослина змінюється, а з ним - і цілісний вигляд ділянки. Це мене завжди заворожувало і підштовхувало експерементувати. Виростити те, що раніше я бачила хіба що на картинці.
Звідки прийшла думка вирощувати шавлій?
Так ранньою весною купуючи насіння для майбутньої посадки городу, я знову й знову стала вивчати асортимент прилавків. Того разу мене залучили насіння лікувальних трав. Не будемо говорити про їх безперечно дієтичну користь, для мене не менш важлива була і декоративна сторона. Я купила і духмяну мелісу, вогненно-сонячну календулу, і шавлій ... Як виглядає він я толком і не знала. Посадила спочатку насіння в невеликий горщик на підвіконні. Як же приємно було побачити перші волохаті паростки (завжди відчуваю величезну радість від пробудження насіння). Через місяць, ще досить маленькі паростки, я вирішила посадити у себе на квітнику. Обережно, щоб не пошкодити сплетені корінці, я розділяла їх і садила. Все літо вони підростали, волохаті красиві ніжно-зелені листя по-хазяйськи займали простір навколо себе. Зовсім низькі в перший рік вони не дуже то й привертали увагу.
Перезимувавший шавлій на другий рік
Але прийшла нова весна, як завжди з завмиранням серця я їхала на дачу, очікуючи зустрічі зі своїми перезимованими улюбленцями. У травні звернула увагу на досить високі рослини на квітнику, яких раніше не було. Вони привертали погляд своїми величезними шорсткими листями, і красивими суцвіттями майбутніх квітів. Я деякий час згадувала, що ж це може бути? Адже таких чудових квітів я не садила. І тут мене осяяло, що це ж мій шавлій! Перезимував, голубчику, і придбав зовсім новий вигляд. А коли розпустилися пірамідки ніжно-бузкових квітів від нього не можна було і погляд відірвати, настільки він прикрашав квітник. Навіть сусіди приходили подивитися. Але ця диво-рослина привертала не тільки мою увагу. Рослина виявилася чадним медоносом. І з усієї округи до нього зліталися різні бджілки, навіть якісь чорні шмелики, яких раніше мені не доводилося бачити. Тепер це один з моїх улюблених квітів, моя так би мовити знахідка і відкриття, яка знадобилась до речі і в лікувальних цілях, і в гастрономічних як приємна пряно-ароматична приправа.
Автор: Дарина Венглінська